До дня Святого Миколая

24.11.2015 22:12

 

Загальношкільний захід

     День  Святого   Миколая

 Мета: розвиток творчих здібностей учнів, формування основ естетичної культури

Обладнання: Акустична система, мікрофони, плакати із новорічними вітаннями,  вітаннями, гірлянди, паперові сніжинки, стіл та лавки

Свято відбувається у актовому залі. Його приміщення прикрашено гірляндами , паперовими сніжинками, блискучим

Дійові особи:

1- Святий Миколай 

2- Ведучий

 3,4,5,6,7-5 дітей, що рецитують вірші

8-Мама

9-Оля, старша сестричка

10-Софійка

11-Роман 

12-Маруся

13, 14 -Ангел 2

15,16-Чортик 2

 

Ведучий:

Добрий день і в добрий час!

 Усі учасники свята!

З днем Святого Миколая

Ми вітаєм щиро вас!

 

1 учень Будьте здорові,  щасливі,

    В мирі, в дружбі навіки!

    Хай вродять вам  ниви

     Щастя повні засіки!

2 учениця Хай таланить вам усюди!

                З Миколаєм, добрі люди!

3 учень Ми — щасливі діти,

                 Ми — веселі діти,

                 Бо живем в країні,

                 Найкращій на світі!

4 учень І у нас одна країна,

                Найрідніша нам усім —

                То прекрасна Україна,

                 Нашого народу дім

 

Звучить пісня «Збережемо Україну» (сл. і муз. В. Рябініна).

Ведуча

У дитячий край щасливий

 Йде весела вість,

 Що коником білогривим

 Іде з неба гість.

Дарів гість везе багато,

 Радість буде в кожній хаті,

їде, їде гість багатий

У дитячий край. —

 Хто цей гість? Ви відгадали?

Діти. Святий Миколай!

Ведуча. У нашого українського на­роду є чудові свята, звичаї та обряди. Віддаючи шану минулому,

 беручи все найкраще в сьогодення, давайте при­гадаємо грудневі свята, бо дарує нам перший місяць зими цікаві, здавна шановані українцями свята.

4 грудня Введення — свято дитя­че, свято невинного дитинства, не­бесної чистоти. З цього дня почи­нають

готуватися   до Різдва і вчаться колядувати.

7грудня — свято Великомучениці Ка­терини, покровительки дівочої долі. Наші бабусі кажуть: «Хто Катери­ні своїм 

                    життям вгоджає, тому вона доброго судженого посилає».

13 груднядень Святого Андрія Пер возванного, його ще Калитою нази­вають. Далі йдуть свята Варки, Савки,

  а сьогодні — 19 грудня — свято Миколая.

                 У виконанні учнів звучить пісня «Святий Миколай» (сл. Д. Чайки).

4 учень

Як сніг упаде, білий сніг

І все довкола вкриє,

Мороз потисне й на шибках

Квітки зими засіє.

У теплій хаті жебонять

Про щось тихенько діти.

Глядять віконця в небесах

А в нічку знати втіху.

Бо звідтіля в цю ніч ясну

Зійде Святий Микола,

Дарунків пишних принесе

З небесного престола.

Ведучий . Чи знаєте ви, хто такий Свя­тий Миколай? І чому свято Миколая — найулюбленіше з усіх свят? І хто ж на­справді цей Святий отець? Він—вигадка, казка, таємниця чи дійсність? Так, Свя­тий Миколай — чудотворець, доброчи­нець, чарівник. Напевне, вам відомо, що у ніч на 19 грудня, удень його пам'яті, він розносить дарунки

дітям, вітає з настанням зими, благословляє на добрі вчинки.

5-й учень

 У зимовий нічний час

 Миколай іде до нас,

 На санках везе пакунки,

В тих пакунках подарунки.

Миколай на сивих конях

 В двори заїжджає

 І пакунки чемним дітям

 Із санок скидає.

 Коли діти міцно сплять,

Раптом двері заскриплять

 В хату Миколай прийде

І дарунок покладе.

 Ці дарунки не прості —

 Миколаєві, святі.

Під подушку їх кладе

 Коли в хату він зайде.

 Кому — зошит, кому — книжку,

 Кому іграшку й калач,

 А нечемним — із берези різку

Й більш нічого — хоч ти плач.

6-й учень

Ще й погладить по голівці

 Чемну він дитину,

 Не обмине, не облишить

Жодную хатину.

В кожну хату завітає,

Де є чемні діти,

Дар святий їм залишає —Як їм не радіти?!

1 я рада за дарунок

Від Отця Святого,

Від Миколи чудотворця,

Хранителя мого.

Буду широ Миколая

Я також просити,

Шоб зіслав із неба ласку

На вкраїнські діти.

Святий отче Миколаю,

Просим тебе щиро:

Єдність дай у ріднім краю,

Злагоди і миру.

7-й учень

В грудні ніч є чарівна

 Бо з небесного човна

 Миколай на землю сходить

 І дива усюди творить.

Все він знає. Все уміє

Тільки хтось про щось помріє —

 Мрію здійснить в цюю ніч.

 Бо Святий він — в тому й річ.

Наставляє Миколай: З

лом себе не покарай!

 Чесним будь та справедливим

1 працюй, не будь лінивим.

Другом вірним завжди будь,

Свого роду не забудь.

Не зречись своєї мови

Ні за якої умови.

Будь Людиною завжди —

І добра від долі жди.

 

Ведучий

Я знаю одну цікаву історію.

       У далекі часи, аж у 207 році, у за­можній родині народився син,яко­го назвали Миколаєм. А сталося це у місті Потар (нині — територія Ту­реччини). І, дійсно, Миколай ви­ріс дуже доброю і лагідною люди­ною. Його виховували в дусі любові до ближнього, навчали справедли­вості, співчуття до хворих і сиріт. Усе було у малого Миколки: і одяг, і смачна їжа. Та вже в дитячому віці хлопчик зазнав горя. Несподівано померли його батьки, залишивши йому велике багатство, яке він пов­ністю віддав бідним та калікам. Він часто заходив до помешкання бага­тодітних чи хворих людей і обдаро­вував їх, чим міг.

       Після смерті його було визнано свя­тим. І от з того часу у день Святого Миколая, 19 грудня, ми маємо улюб­лене всіма свято. А ще розповідають, що Святий Миколай допомагав ман­дрівникам та подорожнім, а особли­во — запорозьким козакам. А вони за цю поміч побудували йому по­над тридцять храмів, названих його іменем.

 

7-й учень

.      Святий ти, добрий Миколаю, 

       Тебе чекаємо давно, 

        Що даси Ти нам, це не знаєм, 

        Та просимо Тебе одно:

         Ти нашим родичам дай сили, 

          Щоб виховати нас могли, 

          Щоб тої втіхи нам дожили, 

          Щоб доросли їх діточки.

8-й учень

          А всьому нашому народу

          Ти добру долю принеси,

           Усяке зло й лиху пригоду

           Від нашої країни відверни.

          А нам в здоров'ї дай зростати,

          Завзяття й сили нам додай,

           Щоб ми нам у мудрості більшати

           І звеселити рідний край.

 

                                          Піднімається завіса, на сцені вистава

«Надвечір'я Святого Миколая».

Дія І

Кімната. Оля і Софійка сидять за столом, вчаться. Роман сидить осторонь

з книгою. Маруся ходить по кімнаті. Зошит у руці

Маруся. 6 х 6 = 36, 6 х 7 = 42, 6 х 8 = ... 

Роман (нахиляється і підказує). 70! 

Маруся. Залиш, а то поскаржуся мамі! 

Роман. А ти - донощиця!

Оля. Спокійно, діти! Невже гарно так сваритися братові з сестрою? 5

Софійка. Та ще перед самим Святим Миколаєм. Добре заслуговуєте собі обоє

на різки.

Маруся. Ах, я забула! Завтра Святого Миколая! Що тоді він нам принесе? 

 

Роман. Тобі, напевно, різку - таку довгу, таку широку, сажею обліплену,

мотузкою обчіплену.

Маруся. А тобі вночі поставить у головах мітлу, таку височезну, таку

широчезну, раками попідтикану, жабами позавивану.

Роман. Де це ти бачила, щоб на мітлі раки і жаби водилися, та ще й взимку! 

Оля. Діти! Залиште пересварки, бо нам вчитись не даєте. Закінчуйте швидше

уроки, а то незабаром надійде мама, і будемо вечеряти.

Маруся (починає знову ходити). 7 х 2=14, 7 х 3=21... 

Роман ходить в протилежному напрямі й штовхає Марусю, коли стріне

Оля (встає). Ну! Годі вже вчитися, темно. Треба лампу засвітити. 

Софійка. Ні, не треба світити, посидимо так трохи, поки мама прийде.

Роман і Маруся. Так! Так! А ти нам, Олю, щось розкажеш!

Оля. А про що вам розповісти?

Маруся. Про Святого Миколая! Як то він по світі ходить, як дарунки дітям

носить, що, кому, за що?

Роман. З білим Ангелом небесним і з чортиком хвостатим.

Оля. Тож, послухайте! Ось розкажу, як там у небі готуються до завтрашньої

днини, щоб дітям радість принести.

Ой, там в небі рух тепер на диво:

Шиють, тешуть, ліплять, місять тісто.

Усе доглядає уважливо

Діва Мати, Марія Пречиста.

Ось принесли з Божої книгарні

Книжечок усяких пребагато,

Є казки там, віршики прегарні, 6

Та й іконки для світа малого.

Позсипали ангели у міхи

Всі дарунки, все добро чудове,

Що там буде між дітьми утіхи!

Що там буде крику і розмови!

Вже готов Микола до дороги,

Теплий плащ одяг поверх від вітру,

 

Взяв свій жезл, постоли взув на ноги,

На чоло одяг злотисту митру.

Перед ним ідуть ангели,

Святий Петро їм браму відчиняє,

Тиха нічка звисла над хатами,

Сніг біліє, ясна зоря сяє.

Всі хвильку мовчать

Маруся. Ой, як гарно! Так хотіла б я побачити Святого, але він так нишком

ходить, що ніхто його не бачить, лиш дарунки підкладає вночі під голову.

Роман. Ах, коли б я його побачив, то попросив би...

Оля. Що такого? 

Роман. Набір фарб для малювання. 

Маруся. А я багато барвистого паперу для витинання.

Софійка. А я - книжечку! 

Софійка. Марусю, Романе, Олю, скоро Різдво, то давайте пригадаємо колядки.

Діти колядують

Оля. А як будете сьогодні лягати спати, помоліться щирим серцем до Святого

Миколая. Може, він вас і почує, й подарує те, що так просите для себе

Виходить

Маруся і Роман. Так справді буде? 

Софійка. Може ... 

Роман. Тобі різка. 

Маруся. Тобі різка ще й довжелезна! 

Сміються і вибігають

Софійка. Лягаєм скоріш спати, щоб Миколай до нас прийшов.

Маруся. Але ж помолитися треба до Святого Миколая.

Молитва, пісня. Гасять світло. Діти лягають

 

Молитва до Святого Миколая.

Святий, небесний,

Отче Миколою,

До тебе діти

Нині прибігають

І просять щиро:

- Нас Ти не забудь,

І в ніч чудес

З дарунками прибудь,

Хай повні ласк

 

Долоні чудотворні

Усіх сиріт

Опущених пригорнуть.

Всім тим, які

Без мами і без тата,

Зішли найбільше

Ласк і благодатей.

Про тяжко хворих,

Отче, пам'ятай,

І хворим силу

 

 

І здоров'я дай,

А тим, що десь

Караються в неволі, 8

Потіху дай

І полегши недолю.

А ми за себе

Просим небагато,

Дай щастя мамі,

хай радіє й тато,

І бабця й дідо,

Родина й країна!

 

 

Дія II

(Діти сплять. Входить ангел).

Ангел. Ой як тихо, це добре, бо зараз прийде Миколай роздавати подарунки.

Стук у двері. Заходить чортик

Чортик 1. Довкола ніч, судома зводить тіло, 

А їсти нічого і горло заболіло. 

А голод ну такий, що ледве копита тягну, 

Я б вже з'їв цукерки, мармелади, горішки, 

Грушки, марципани, цитрини, яблука, банани. 

Ой холодна тут зима, в пеклі холоду нема. 

Одягнувся ніби літом, в пеклі жар, а зима на світі. 

Я без шапки та кожуха, відмерзають мої вуха. 

Стрибає на одній нозі, тре вухо

Чортик 2. Хто живе у цій оселі.

Люди злі, а чи веселі. 

Чув я, що у них є дітки,

І що вони роблять збитки, 

Де вони тут поховались, 

Чом зі мною не вітались? 

Я їм різку приволік, 9

 

Для нечемних добрий лік, 

І дівчатам задавакам, 

І хлопчиськам розбишакам, 

Які не слухають ні мам, ні татусів, 

Ні бабусів, ні дідусів. 

Ха-ха, хі-хі, даруночки такі.

Я, чорт кучерявенький, 

маю двоє ріжків, 

хвостик чималенький, 

I цап'ячі ніжки. 

Є у мене капелюх-невидюх, 

як затягну на ріжки стаю дух. 

Тоді йду я до діток. 

І веду їх у куток, 

а в куточку стиха 

навчу всякого лиха. 

Ангел (до чорта). Згинь, маро, нечиста сило! 

Хай живуть тут всі щасливо. 

В хаті цій хороші діти,

Добрі, щирі і привітні, 

Вміють Бога шанувати, 

Батька й матір поважати. 

Хоч маленькі ручки мають, 

Але вдома помагають. 

Тож за чемність, доброту,  

Будуть мати дяку не аби-яку. 

Вже стоїть в нас біля хати 

І дарунки хоче дати. 

У цей вечір зимовий  10

Миколай прийшов святий.

9 учень Задзвенів дзвіночок вдалині,

                    І до нас на білому коні

                    Через поле, через гай

                    їде Святий Миколай.

10 учень Миколай велику пошту мав

               І листи всіх діток прочитав.

               В кожну хату, в кожний дім

                Він везе дарунки всім.

Стук у двері. Заходить Миколай,  має торбу з подарунками і вагу

 

 

Святий Миколай. Що за шум ви учинили! Дітей побудите! Як подарунки

будемо роздавати? 

Чорт 1. Не дамо їм анічого.

Ангел. Ось цих троє - добрі діти, чемні та пильні. Треба їм щось подарувати. 

Чорт 2. Чемні? Га, га, га! Ось нема ще й години, як сварилися. 

Ангел. Жартували, як звичайно малі діти.

Чорт 1. Жартували? А забув, як твій Роман штовхав Софійку, забрав миску у

сусідки?

Ангел. Правда, забрав. Але віддав їй за те всі гроші, що дістав на іменини.

Святий Миколай. Зважимо все добре і зле на цій вазі небесній.

 

 

 

Чорт  2(кидає на вагу). Ось, тут сварка, тут штовханина, а тут шиба, тут

непослух мамі, oсь незмовлена молитва. 

Ангел (кидає теж). Тут подарунок сестрі... 

Чорт 1 Не зрівняє гріхів подарунок! 

Ангел (зажурено). Що робити? Треба хлопчину рятувати! Ах, згадав! Він і сам добре вчиться, і товаришам допомагає! Колись цілий місяць у дощ-негоду кожен день ходив до свого друга додому, коли той хворів і вчив разом з ним уроки (Кидає). Перемогло добре діло! Треба дарунок дати. (Дарує фарби і підходить до Марусі). Добра ж дитина - чепурна, пильно вчиться.

Чорт 2 Пильно? Ха, ха, ха! А таблички множення не вчить та ще й досі не знає. 

Ангел. А подругам допомагає... 

Чорт 1. А мамин цукор з шафи витягала. 

Святий Миколай. Зважимо усе добре і зле на оцій вазі небесній.

Чорт 2 Гнівалася на брата. 

Ангел. Зате, яка вона дома помічниця! І прибере, і підмете в кімнаті. А ціле

літо у квітнику порається. Старшим у всьому допомагає та й сама завжди11

чепурна й охайна. Треба і їй дарунок дати. (Дає дарунок, підходячи до ліжка

Софійки). 

Тепер оцій старшій треба щось подарувати, Софійка зветься вона, тихе

дівчатко, вдумливе, а в науці — перша в класі.

Чорт 1. Тиха, вчена, але горда. Над усіх в класі несеться, непривітна.

Святий Миколай. А гординя - гріх великий. 

Ангел. Родичів все слухає.

Чорт 2 Не з любові, а з гордині, що вона, бач, добра дитина.

Святий Миколай. Зважимо на добре. 

Чорт 1 Ось гординя - гріх великий, ось упертість, непривітність. 

Ангел. А тут пильність у науці, послух. 

Чорт 2 Не зрівняє гріхів послух. 

Ангел. Що робити? Як дівчину врятувати? О, знайшов! Як у церкві службу

відправляли, за борців тих молоденьких, що за волю голови поклали, а другий раз за сиріток і за покинутих діток, то Софійка у церкві молитви слала щирим серцем і

 

 

поклялася, що життя теж своє присвятить для Бога, щоб допомагати бідним діткам, для народу. І сплакнула - ось ці сльози (показує).

Святий Миколай. Поклади на вагу. Це - найкращі у Бога перли - сльози зза

інших пролиті. 

Вага падає вниз

Чорт 1 Ах, які ж вони важкі!

Ангел (радісно). Перемога! Треба їй дарунок дати. 

Дарує

Святий Миколай (благословляє дітей). А тепер прощавайте, діти. Спіть спокійно, докіль ранок вас не збудить до нової праці. Хай вам сняться сни солодкі, а в житті йдіть шляхом добра, правди і любові. (Усі виходять).

Чорт  2(повертається). Ну, вже мушу й я дарунок їм лишити, аби знали, що був тут і Антипко з пекла родом, що діточок не забуває, що про них дбає. 

    Кладе кожному різку в голову і виходить. Минає декілька хвилин

Маруся (встає). Що це було? Мені снилося, що Святий Миколай тут стояв біля мене. З ним був Ангел, як сніг білий, і чортище препоганий (оглядається). Боже! Різка! (Плаче). 

Роман. Хто це плаче? Ти, Марусю? Ага, бачу вже дарунок оглядаєш. Правду я казав, сестричко. Різка.

 (Оглядається, бачить свою різку, хоче її заховати, але Маруся побачила).

Маруся. Не заховаєш! І ти, бачу, у дарунок її маєш! Але (знову плаче) чому

нічого не приніс у дарунок Миколай? 

Софійка. А ви що так розкричалися з самого ранку свята? А, різки подіставали! То по заслузі (Оглядається, бачить різку). Ох?

Роман. Не заховаєш!? Я вже бачив! І ти, сестрице, прут дістала. А краще таки

було б, якби ми ще, крім різки, щось дістали від Святого. 

Входять мама і Оля

Мама. Ну що, діти, як вам спалося? Що вам снилося цієї нічки?

Оля. Щось, бачу, ви невеселі. А, різки приніс Миколай? 

Мама. Різка - теж дарунок, ще й з такими стрічками - буде чим перев'язувати

коси. А тепер перешукайте пильно ліжко, може, там ще щось знайдете, крім

різки. 

 

Шукають, знаходять, радісно викрикують, показують дарунки

Роман. Фарби, ножик і цукерки! 

Маруся. Медівник, папір, яблучка! 

Софійка. Книжка, стрічки, рукавички! 

Мама. Задоволені своїми дарунками? 

Діти. Так, так, люба матусю! 

Роман. А від кого ті різки?

Оля. Це вже чорт Антипко підклав їх, щоб ви не дуже пустували на радощах

Молитва дітей до Святого Миколая

Святий Отче! Обіцяємо завжди добрими бути

І в житті, і в молитві тебе не забути.

Ти опікун віддавна українського народу.

Добре знаєш, що ми всі козацького роду,

Дитячі молитви велику силу мають,

Долю Церкві, країні вблагають.

Святий Отче Миколою! Ми всі — твої діти,

Поможи нам, щоб життя це уміло прожити,

А опісля - вічне щастя в небі заслужити.

Ведуча. Пісню слави заспіваймо

                Щирим серцем нині враз,

                 Миколая зустрічаймо

                 В цей святий великий час.

Звучить пісня «Ой хто, хто Миколая лю­бить».

 

Миколай

Що за спів тут гарний чути?

 Я не міг цей дім минути.

 Я — Святий Миколай,

І покинув небо-рай.

Щоб на землю прийти,

 Чемних діточок знайти. Х

то був добрим, не сварився,

 І з увагою учився,

Чемним був і був слухняним

 Подарунок враз дістане.

Ангел

Подивись-но, Миколаю,

Як тут діточок багато!

 Всі вони тебе чекають

Нетерпляче виглядають.

Я тих дітей віддавна знаю,

Коло їх ходжу, їх доглядаю,

Знаю їх вчинки, знаю їх думки,

 їх душі дитячі чисті, як слізки.

Миколай

Ну що ж! Раз так кажеш,

Ангеле чистий,

 Нехай же настане

Ця мить урочиста.

11 учень

Ти спочинь з дороги трішки

 Мабуть, розболілись ніжки?

 А ми радо заспіваєм,

Бо пісень багато знаєм!

 

 

 

Діти співають українську народну пісню

Миколай

А я й не сподівався,

що ви такі завзяті

 І на таланти усякі багаті.

 А скажіть мені, діточки милі,

 Що в цьому році доброго зробили?

Розкажіть нам зараз,

діточки кохані,

Чи вчились ви добре?

Чи були слухняні?

Хто дорослим помагає,

Зараз руку піднімає!

 Молодці!

 

Дарунки оці просто так не даю

За хороші справи я торбинку свою

Розвожу для дітей,

Хто в цім році зробив найкраще діло

Хай стане переді мною сміло

Хто був скромний, добрий, ще й трудівник

Той одержить славний медівник!

Святий Миколай вручає дітям гостинці

Час прощатися, далі вирушаю...

 Всім віри, надії, любові бажаю.

Йдіть завжди дорогою добра

.Я ж оберігатиму всіх вас від зла.

Ведучий

За гостинці, Миколаю, дякуємо дуже!

Ми тебе не підведем,

наш найкращий друже!