Джеймс Алтучер - глава хедж -фонду , інвестиційний консультант і популярний блогер , автор кількох книг. У своєму блозі він піддає сумніву усталені істини і пропонує альтернативи

26.01.2016 20:54
 

Забудьте все , чого вас вчили в школі!

Я сказав своїм дітям : «Ви весь час скаржитеся на школу. Якщо вам там неподобається - не ходіть . Мене це зовсім не хвилює ».

І що ж ? Вони кинули мені виклик . Вони не кинулися колотися героїном . Вони не помчали робити собі татуювання. Ні, вони пішли до школи . Як вони наважилися ? ! Я не намагався застосувати до них реверсивну психологію , ні - це для людей , які бояться говорити правду.

Мої діти можуть робити те , що їм захочеться . Я даю їм не свободу , але вибір . Вони вибрали в'язницю. Добре .

Для мене школа була психіатричною лікарнею , де мені насильно згодовували такі препарати:

1 . Купа фактів . На лекціях я питаю аудиторію: « ? Коли народився Карл Великий» Я ще жодного разу не отримав відповіді з помилкою менш ніж у двісті років. Дослідження показують , що протягом 45 хвилин після уроку ми забуваємо 90 % того , чого нас вчили. Наш мозок ще потрібно переконати , що факти гідні запам'ятовування. Якщо він бачить пристрасть або відчуває захоплення - тоді це відбувається. Але нудні факти швидко випаровуються.

2 . Перфекціонізм . У школах прославляють за п'ятірки і карають за трійки. Коли дочка говорить мені , що отримала 5 + , я запитую, чому їй хочеться ходити на уроки , які даються їй так легко. Трійка дає набагато більше: вона показує , чого вам слід навчитися. У чому ви , можливо , не зацікавлені. Як впоратися з недосконалістю . Як справлятися з гордістю інших людей. Як справлятися з непевністю .

3 . Клани. Мій кращий друг Джиммі Бьондо ткнув мене в спину , коли я стояв біля своєї шафки. Я впав і заплакав. Здається, мені було 15. У школі вам доводиться вибирати друзів з вузького кола людей. Це призводить до дружби , пофарбованої в політичні тони , до зловтіхи , до пліток , до дружби , як вона описана в « Володарі мух ». Так, я той самий потворний хлопчик , який у книзі загинув. І так, я не читав цю книгу в школі. Я прочитав її короткий виклад .

4 . Наука і математика. Хоча це чудові предмети , мені часто здається , що від моїх дітей чекають , що вони відкинуть свою схильність до творчості на самому порозі школи. Всі змушують зубрити , потім перевіряють . Потім знову зубріння і знову перевірка. І так двадцять років. Але цим займається лише крихітна частина мозку. Люди ж повинні задіяти весь свій мозок. Саме це підносить нас над тваринним світом .

5 . Робота . З 7 ранку і часто до 10 вечора мої діти « працюють». Вони весь день сидять у класі , майже не рухаючись , а потім нерідко працюють над домашніми завданнями , поки не заснуть . Вони вчаться наполегливо працювати . Однак …

Однак якщо ви вже в дорослому віці хочете досягти успіху , займатися творчістю , навчитися переживати провали і «продавати » свої ідеї , якщо ви хочете навчитися надавати свого життя напрямок , вам потрібно розучитись .

Як розучитися тому, чому вас учили в школі?

1 . Гра . Гра ( як би ви не визначали це слово) знижує стрес , заохочує творчі пориви , робить людей щасливішими. Це весело. І в цьому немає нічого поганого.

Можливо, багато людей думають , що вони просто зобов'язані працювати , інакше вони будуть непродуктивні. Коли вони не зайняті « справою» , у них починається стрес. Адже нас підсаджують на роботу в шкільні роки.

У що і з чим потрібно грати ? Не знаю ! У що і з чим хочете. Сходіть в музей. Подивіться фільм в середині дня. 

Домашнє завдання: придумайте п'ять способів «пограти » сьогодні .

2 . Творчі заняття . Іноді мене втомлює написання цього блогу . Тоді я займаюся чимось ще . Малюю . Або планую виборчу кампанію в Конгрес ! Від цього моєму мозку стає приємніше. Я буквально відчуваю , як запалюються нейрони. Мозок відчуває, що я його люблю. І кожен день я намагаюся займати вправами різні частини мозку.

Домашнє завдання: придумайте щось , що дозволить вам проявити свою творчу натуру сьогодні (за межами звичайного робочого графіка) .

3 . Дружба . Зовсім не обов'язково дружити тільки з тими з людьми , що безпосередньо поруч з вами. Так було лише в шкільний час . Тепер ми можемо дружити з людьми , які нас люблять і яких любимо ми самі.

Я довгий час не міг цього зрозуміти . І цей аспект мого життя вганяв мене у відчай. Я нарешті усвідомив це , напевно, тільки в 2010 році. Тоді мені було 42 роки. Деякі люди , слава богу , розуміють це набагато раніше. Але мені довелося « розучуватися » , забувати все те , що я засвоїв про дружбу в дев'ятому класі.

4 . Ніякого перфекціонізму . Одна знайома якось говорила мені , що хоче поїхати в Париж , тому що саме там вона буде здатна писати картини . Удачі, блін! Ідеальних ситуацій не буває. Ми самі не ідеальні. Минуло 20 років , і вона так і не доторкнулася до своїх фарбах .

Уміння жити з недосконалістю дає нам набагато більше можливостей . І допомагає нам більше любити самих себе і не відчувати так часто почуття сорому - що призводить до більш чесного життя і більш глибоким відносинам. Перфекціонізм - це клітка , в якій замкнено наше щастя.

Я втратив багато друзів , коли перестав прикидатися , що я ідеальний. Я боявся , що людям це не сподобається , і я був правий . Це нормально (див. п.3) .

Зрештою , все життя - це скульптура , вирізана ножем недосконалості. Усвідомлення цього дозволяє нам бути добрішими до хаосу , який ми бачимо навколо . Просто жити - це зовсім непросто.

5 . Вигадуйте всяку фігню . Будь-який факт я можу знайти в Google. Від цього я не стаю дурніший. Це звільняє в моєму мозку простір для чогось більш веселого. Я читаю лише про те , чим захоплений . А те, що мені не цікаво , але може знадобитися в будь-яку секунду , я завжди дивлюся в інтернеті . (Карл Великий народився в 742 році. Спасибі , «Вікіпедія »!) Так що читайте лише те , що вам цікаво.

6 . Незалежність . І цьому теж не вчать у школі . Тому важко навчитися цьому , будучи вже дорослим. Ми втрачаємо звичку до цього. Але як тільки вам вдається навчитися бути творчою особистістю , підтримувати позитивну дружбу , придумувати ідеї , бути недосконалими , ви також вчіться просувати свої ідеї серед людей , які в них можуть повірити. Це початок незалежності. Це означає , що ви отримуєте життєвий « диплом » та ключі від царства. Почніть « розучуватися » прямо сьогодні . Це завдання не тільки для дітей.