Справжній друг
В африканській савані жили Рівносильні рівняння, Рівняння першого ступеня, Лінійні рівняння та їх подруга Алгебра. Вони дуже добре товаришували. Цілими днями гралися разом і розв’язували різні рівняння. Алгебра була найрозумнішою, тому вигадувала різні завдання. Всі її дуже любили. Одного разу між друзями утворилася суперечка: хто найкращий друг Алгебри. - Я! Я найкращий друг! – вигукнуло Лінійне рівняння. - Ні, я! – заперечило Рівносильне рівняння. - А от і неправда! – виступило вперед Рівняння першого ступеня. - Не сперечайтеся друзі! Я люблю Вас усіх! – сказала Алгебра. Та ті не слухали її. - Давайте запитаємо в мудрої Математики! Мудра Математика жила в чарівній бібліотеці. Друзі довгенько гукали її і нарешті догукалися. - Ну кажіть чого прийшли? Вони один поперед одного заторохтіли про свою любов до Алгебри. - Годі! Усе і так ясно! Я вам скажу тільки одне: друзі пізнаються в біді… - Ой лихо! Ой біда! Вони побігли на зойк, забувши навіть подякувати мудрій Математиці, і побачили, що Алгебра занедужала. - Треба по лікаря йти. Він добрий і хороший, він обов’язково врятує нашу подругу. - Але ж він живе хтозна – де! – мовило Рівносильне рівняння – Хтось мусить за ним піти! - Тільки не я! – мовило Лінійне рівняння – Я не можу. - Нехай піде рівняння Першого ступеня, воно серед нас найменше – запропонувало Рівносильне рівняння. - Потерпи, люба, я швидко приведу лікаря, - пообіцяло рівняння Першого степеня. Тим часом хоробре рівняння блукало по країнах та королівствах, долало всі перешкоди і нарешті віднайшло лікаря. А за день – другий вони вже були біля Алгебри. Так самовідданий та вірний товариш врятував Алгебру. А Лінійне та Рівносильне рівняння самотньо стояли осторонь та сумно зітхали, бо тільки тепер зрозуміли слова мудрої Математики. Неважливо, великий ти чи малий, головний чи другорядний. Головне те, які вчинки ти робиш і чи зможеш прийти на допомогу у скрутну хвилину.